Історія акварелі

Акварельна техніка живопису вважається однією з найбільш давніх, адже ще у Стародавньому Єгипті писарі того часу використовували суміш глини, води та яєчного жовтка, щоб наносити ієрогліфи на папірус. Пізніше у Китаї, за схожою технологією, на рисовому папері, створювалися перші гравюри та розписувалася шовкова тканина. 

У Європі акварельна техніка здобула визнання значно пізніше, її попередницею вважається фреска — розпис фарбами по сирій штукатурці. Митці Ренесансу, такі як Дюрер, Кастильоне та Лорейн ван Дейк зробили значний внесок в популяризацію даного виду живопису. “Заєць” Альбрехта Дюрера до сих пір вважається хрестоматійною роботою, в якій було вдало поєднано акварельна та гуашева техніка. Лище в XVIII столітті, при зростанні популярності на портретну мініатюру, акварельний жанр почали освоювати всі — і визнані митці того часу, і новачки-початківці, почали відкривалися студії для підготовки вузькоспеціалізованих художників-акварелістів. На початку XIX століття акварельна техніка здобула визнання в усіх куточках світу, в тому числі й в США. 

Виробництво та характеристики акварельних фарб

Якісна акварель володіє гарною прозорістю, легко лягає на папір та не розтріскується при висиханні. Плями від фарби не повинні проступати на зворотну сторону паперу, але для цього важливо також використовувати акварельний папір гарної якості. При висиханні гарні фарби легко розчиняються невеликою кількістю води та легко набираються злегка вологим пензликом. 

Основою будь-якої акварельної фарби є сполучна речовина, від якої залежить в’язкість та клейкість. Найчастіше, при виробництві, використовується гуміарабік, гліцерин жовч, декстрин, а також мед чи патока. 

• Мед є найвідомішою сполучною речовиною, адже найчастіше саме його використовують для створення безпечних фарб, що підходять для використання в садочках та молодшій школі. Використання меду робить акварель м’якою і зберігає її напіврідкий стан протягом тривалого часу;
• Гліцерин використовують для створення більш насичених кольорів та уникнення подальшого розтріскування шару фарби на полотні;
• Гуміарабік, після висихання утворює прозору водонепроникну плівку, що надає акварельним роботам їх особливої оксамитової структури;
• Декстрин використовується в деяких видах фарб, при висиханні його плівка набуває матової, злегка мутної текстури. Фарби з декстрином рівніше лягають на папір, але при цьому досить легко змиваються водою, що в деяких випадках, ускладнює роботу з ними;
• Свиняча або бича жовч покращує зв`язок фарби з грунтом та папером, а також сприяє рівномірному нанесенню фарб та усуває схильність до утворення крапель;
• Додавання патоки захищає акварель від швидкого висихання та надає еластичності барвистому шару.

На нашому сайті представлений великий вибір акварелі для живопису та шкільної медової. Щоб ознайомитися з усіма пропозиціями переходьте за посиланням.